Так отримувати новини з мого блогу набагато зручніше
Ось закінчився серіал “Загублені”. Давно пора, я б не витримав ще жодного сезону. І справа не в тому, що серіал міг бути нудним, ні навпаки – це були 6 сезонів високоякісного кіно. Просто таку історію потрібно подавати глядачам в міру. Творці серіалу нарешті змогли дійти до кінця, хоча це напевно було важко навіть їм самим. Загублені – дуже заплутаний серіал, проте дуже цікавий і повчальний. Заставляє задуматись над багатьма речами – а це головне 
Ех, дожився… Контент мого блогу було повністю скопійовано. Єдина відмінність між моїм оригінальним блогом та блогом-клоном (ikeablog.ru) полягає в тому, що я пишу на українській, а “луганський студент” завдяки перекладачеві друкує мої статті російською мовою. Людська натура буде шукати любу можливість швидко наживитись, аби не працювати. Так вийшло і тут, дана людина планує отримати зі свого псевдо блогу гроші, не роблячи нічого. Пам’ятаю схожа ситуація була в Ярослава Федорака . Я скористався його порадами, знайшов хостера – написав лист в сапорт, тепер чекаю відповіді. Якщо не подіє, навіть не знаю що робити… Писати лист в Яндекс? Отаке то…) Читати повністю »
Ще зовсім трохи і наступлять літні канікули. Для когось це період поступань, для когось період працевлаштування. Для мене це закінчення першого курсу і два місяці відпочинку. Ще не вирішив куди подінуся на літо, можливо це буде море, можливо Карпати, можливо село і Тернопіль. А можливо і все разом, за два місяці можна встигнути 
Loading …
Що найбільше люблю в львівському транспорті – так це трамваї. Та думаю я такий не один, адже ці залізні звірі просто створені для того, щоб у людей, які спостерігають за ними, або навіть їдуть у трамваях перехоплювало дух! Сідаючи в трамвай відчуваю себе жителем славного європейського міста, відчуваю себе вільним.
Вперше проїхався на трамваї в глибокому дитинстві. Деталі не пам’ятаю, але впевнений, що це був трамвай який курсував на ж/д вокзал. В житті мені рідко доводилось їздити трамваями, переважно я пересувався маршутками і тролейбусами (це були ще ті старі лазівські, не те що зараз…ех ). Зараз же, їжджу на трамваї практично кожного дня – добираюся до університету. Подобаються старі чеські вагони, на щастя їх дуже багато на маршруті №6
Читати повністю »
Не секрет, що більшість веб-майстрів заробляють на своїх сайтах завдяки сапі. Хтось має декілька білих проектів, і задовольняється кількома сотнями гривень в місяць. А хтось створює спеціальні сайти (сателіти) під ту ж сапу, і отримує кілька сотень, а то й тисяч доларів. В результаті, і перші і другі задоволені. Так було й зі мною, у мене є декілька сайтів, тримаю їх на сапі, прибуток (якщо це можна так назвати) мене влаштовував. Але поступово він почав подати, і приблизно за два місяці впав в два рази… Невже таке тільки у мене? Я поюзав гугл, знайшов, що в людей схожі ситуації. Sape.ru не є вже такою надійною і стабільною, як наприклад рік назад. Кінець монополії?
Як би там не було, я залишаюся при думці, що сапа – не для блогів. На ній вигідно продавати лінки з варезників, форумів, різних порталів, але ніяк не з блогів. Блог має монетиузватись іншим способом – продаж баннерів чи постових. Читати повністю »
Ставлення людей до георгіївської стрічки, як зрештою і до самого свята перемоги – різне. Причому думки різняться кардинально: одні категорично “ЗА”, інші категорично “ПРОТИ”. Для мене, як і для багатьох жителів України, 9 травня – день пам’яті жертв страшної війни. Війни, яка могла обійтися нашій нації значно легше. Далі по тексту можу написати свою думку про бездарну політику Сталіна, що займе приблизно чотири – п’ять сторінок а4. Але думаю це лишнє, кожний для себе зробив висновки.
На рахунок георгіївських стрічок, я не буду її одягати. Скажу більше, я ніколи її не носив і не планую носити. В житті носив стрічки лише під час Помаранчевої революції, тоді був азарт, тоді було натхнення і бажання. А одягати, “бо так роблять всі” – якось дико). А ще я вважаю, що ми не достойні носити ці стрічки. Адже георгіївські стрічки пішли від медалей, які вручали СОЛДАТАМ і ОФІЦЕРАМ які ВОЮВАЛИ в Другій Світовій війні. Ми воювали? Ні… Тому й не повинні. Ця стрічка має бути лише в бойових ветеранів, ІМХО.
Що для вас 9 травня? Чи будете ви одягати георгіївські стрічки? Цікавить ваша думка, хотів би прочитати її в коментарях. Читати повністю »
Інтернет росте, разом з ним росте вимогливість користувачів до сайту, вимогливість пошукових систем до оптимізаторів. Ще зовсім недавно рідко було представити блог, у якого в статтях не було кнопки для додачі новини на соціальні закладки. Змінився час, соц. закладки і існують, проте втратили свій “зоряний час”. На зміну їм прийшли – соціальні мережі. Отримати лінк з соц. мережі – це завжди багато нових користувачів, тематичних користувачів. Сьогодні, я розповім як додати на свій сайт кнопки від популярних соціальних мереж “Вконтакті”, “FaceBook”, “Google Buzz”, “Мой Мир” від mail.ru та інших. Сподіваюсь, що дана стаття стане в пригоді кожному з вас .
Цей скріншот зроблений на одному з моїх сайтів, після новини (в даному випадку, після анекдота, користувач може додати\”зашарити” замітку на соц. мережі).
Знову чергове нововведення від Яндексу, яке на мою думку натякає, що російський пошуковик хоче кардинально змінити інтернет. Відпере Яндекс запустив на своєму сайті кирилічну капчу. Вона досить зручна і читабельна, проблеми з її вводом не повинно виникнути ні в кого. Незважаючи на те, що я вже звик до англійського вводу тексту при реєстраціях, я відношуся до цього кроку Яндекса досить позитивно.
Спонсор замітки: Найстильніші та найоригінальніші кепки лише на нашому сайті
Інколи дивлячись на свій сайт, помічаєш, що чогось не вистачає. Це може бути статичне наповнення сайту або кількість графічних картинок. А може бути й щось інше, наприклад… наприклад інформер.
В нас час важко втримати сайт, не додаючи йому чогось нового і веселого. Інформер – це хороший спосіб задовільнити потреби користувачів, не змушуючи покидати ваш сайт.
Тому пропоную вам інформер від найпопулярнішого україномовного сайту про анекдоти – anekdotu.org.ua. Розмістивши код, ви отримаєте чудовий графічний інформер, на якому буде випадково виводитись один з кількох тисяч анекдотів, присутніх на сайті. Інформер виконаний в приємному стилі, підійде до любого дизайну сайту.
Далі пропоную код та вигляд інформеру.
<div style=”margin: 5px; padding: 8px; border: 1px dashed #ccc; background: #fff; color: #000;”><script src=”http://i.anekdotu.org.ua/random.php” type=”text/javascript”></script></div>
Постовий: Інколи блукаючи інтернетом, хочеться прочитати щось цікаве та захоплююче. Рекомендую сайт Цікаво про цікаве, думаю він вам сподобається
Нарешті ми дочекались цього, довгоочікувана четверта зустріч українських твітерян відбулась! 10 квітня о 12 годині, “смачний” львівський заклад “Cafe Cafe” прийняв близько сотні твіттерян зі всієї України! Були кияни, тернополяни, гості з Закарпаття, Івано-Франківська, не кажучи вже про місцевих “твіздунів” (як сказав під час свого виступу Ханас).
Задоволений, що побував на зустрічі, зустрівся з багатьома цікавими блогерами, шкода лише, що не мав часу поспілкуватись зі всіма. Наступного разу обіцяю виправити цей недолік . А ще я захворів, після нашого квесту… та про все по-порядку.
До дванадцятої залишалось декілька хвилин, коли я зустрівся біля ратуші з @Vovanada, @werter, @LidkoO, @kasanka, @_Navka_, @_ItsOnlyMe_, @Sidirom, @MustangUA, пізніше до нас приєднався @SpyFinch.
Рівно в 12 ми зайшли в “Cafe Cafe” і відчули цей настрій, настрій свята. Спочатку мені здалось, що наша компанія на твенті буде наймолодшою, а потім…а потім я зрозумів що це дійсно так. Доу, ми малявки (с).
Твент складався з трьох частин: 1. екскурсія, 2. квест, 3. розважальна частина.
Екскурсію організувала Мар’яна Форостина, все було на найвищому рівні, саме завдяки їй ми і зайняли на квесті третє місце (бумц, спйолер ).
Найбільше непорозумінь і кУмедій було під час квесту. Під час вибору назви для команди, @Vovanada не довго думаючи сказанув “Я не знаю”)) Усім така назва сподобалась, і нас охрестили “янезнаями”.
Розгадувати загадки організаторів, та змагатись за перемогу було дуже весело, Зокрема сталося декілька курйозів. Після знаходження чергової пташки, ми поспішили дзвонити куратору з повідомленням адреси та номеру будинку (ох ця техніка). Далі слідує діалог Мустанга з Мар’яною Форостиною (майже дослівно):
МФ: – Завдання прийнято, яка назва команди?
Мустанг: “Я не знаю”.
МФ: Як не знаєш?? Вже пів квесту пройшло?
Мустанг: Ну та кажу, “Я не знаю”!
МФ: А хто має знати?
Мустанг: НАЗВА КОМАНДИ “Я НЕ ЗНАЮ”! Читати повністю »
