На вулицю прийшло тепло. Співають пташки, усе навколо зеленіє. Така погода не може не тішити, вона спонукає творити, радіти життю. Ще трішки і прийде літо, для когось – це заслужений відпочинок, для когось навпаки, час заробітку (”Хачапурі, пакупаєм хачапурі!” Або “Дарагой, купі арбуз”). Проте для більшості школярів – це час поступання в ВУЗ. Час, коли молода людина обирає свою дорогу в майбутнє, від цього вибору багато чого залежить у подальшому.
Минулого року у мене теж була така ситуація, я готувався до ЗНО, проте я навіть не знав куди хочу поступити, ким хочу бути… Всі шляхи вели до одного – робота з комп’ютерами, та не там то було, я обрав інший шлях. Шлях не легкий, можливо дещо не логічний, як для мене. Я обрав шлях рятувальника
. Поступив в Львівський Державний Університет Безпеки Життєдіяльності. Звучить цікаво, на цьому цікавість закладу закінчується
. Великий замок, велика територія, великі перспективи, як воно буде далі – хз..